Поняття анаболічної активності у спорті

Оскільки більшість спортсменів сьогодні використовують у своїх курсах стероїди як допоміжні препарати для досягнення професійного прогресу, їм необхідно знати, що являють собою анаболічна та андрогенна активність даних речовин. У нашій статті мова йтиме про перший показник, яким властивий кожному ААС у тій чи іншій мірі, і це співвідношення зазвичай визначається відповідно до еталону спортивного світу тестостероном.

Що таке анаболічна активність у спорті

Анаболічна активність - це така здатність стероїдних препаратів та інших речовин, яка дозволяє їм підвищувати процес вироблення важливого будівельного компонента білка на належному високому рівні, а також забезпечує хорошу гіпертрофію м'язів. Анаболічною активністю наділені:

Анаболічні стероїди.
Інсулін.
Протеїн.
Гормон росту та деякі інші препарати.

В цілому, лікарські препарати з анаболічною активністю застосовуються в таких галузях:

фермерство анаболіки дають худобі для отримання приросту мускулатури та підвищення маси тіла;
у медицині анаболічні стероїди дозволяють відновлювати сили пацієнтів, які втратили частину мускулатури через хворобу та необхідність дотримання постільного режиму;
у спортивній сфері стероїди з різним ступенем анаболічної активності забезпечують атлетам швидке нарощування якісної мускулатури, підвищення коефіцієнтів фізичної сили, витривалості тощо.

За одиницю анаболічної активності прийнято вважати вплив тестостерону, як згадувалося вище. Наприклад, ступінь анаболічної активності тестостерону становить 100%, у стероїду Метандієнону вона міститься на рівні 200%, що вдвічі більше за тест, а у Примоболана досягає максимум 88%, що менше, ніж у тесту. Показники анаболічної активності варіюються у біодоступності. Із цього виникає здатність того чи іншого стероїду здійснювати зв'язок із ДНК клітини, викликаючи у ній підвищений синтез білка. Для прикладу наведемо показники анаболічної активності деяких відомих у спортивних колах стероїдів:

Оксандролон має ступінь анаболічної активності обсягом 320%, тоді як його андрогенна активність становить лише 25 %.
Станозолол – 320% анаболічної активності та 30% андрогенної.
Данабол – 200% анаболічної та не більше 50% андрогенної.
Нандролон – 150% анаболічної та лише 30% андрогенної.

Слід враховувати і пам'ятати, що яким би якісним та наділеним високим ступенем анаболічної активності не був той чи інший стероїд, цей показник може проявити себе в організмі спортсмена тільки за наявності відповідних умов. До них відносяться:

Регулярні та грамотно сплановані у плані виконання вправ тренування. Не кожний тренінг спрямований на активацію анаболічної активності максимально. Оскільки різні типи навантажень здатні розвивати м'язи атлета по-різному.
Харчування є важливим моментом для розвитку мускулатури та прояву анаболічної активності стероїду у високому ступені. Якщо в організмі представника будь-якої спортивної дисципліни відчувається дефіцит білка, а також вітамінів та інших корисних речовин, будь-який стероїд із підвищеною анаболічною активністю виявиться малоефективним.
Достатній час для нічного сну. Мускулатура росте саме в період сну та відпочинку атлета, а не на самому тренуванні. Тому недосипання здатне серйозно завадити активності навіть дуже дієвих стероїдів-анаболіків.

Професійні бодібілдери та інші силовики найчастіше приймають стероїди виключно через їхню здатність підвищувати ступінь анаболічної активності, тобто анаболізм. Якщо говорити про продукти харчування та притаманний їм анаболічний ефект, то ним наділені більшість білкових продуктів, які є постачальниками в організм будівельного елемента білка. Це може бути як склянка молока, і порція якісного протеїну. Навіть прийнята після тренінгу їжа має анаболічну активність. Адже отримані з неї глюкоза та амінокислоти сприяють відновленню та нарощуванню мускулатури, потрапляючи до клітин м'язової тканини. Якщо в щоденному харчовому раціоні спортсмена є така їжа, вона дозволяє отримати достатню кількість азоту, що за наявності сприятливих умов вводить організм у стан позитивного азотистого балансу, тобто анаболізму.

Андрогени і анаболіки істотно відрізняються між собою. Якщо група речовин, що належить до андрогенів, впливає на організму спортсмена на андрогенні рецептори, провокуючи штучне зростання кількості тестостерону, то анаболічні речовини впливають на його рівень лише побічно. Тоді як андрогени дозволяють нарощувати м'язи, збільшувати показник сили і так далі, анаболіки сприяють активації другорядних ефектів суттєвого рівня тестостерону.

Зважаючи на те, що всі стероїди в тій чи іншій мірі наділені анаболічною активністю, дамо їх визначення. Анаболічними стероїдами прийнято називати фармакологічні препарати, що імітують усередині організму спортсмена дію тестостерону – чоловічого статевого гормону, а також дигідротестостерону. Стероїдам властиво прискорювати вироблення білка на клітинному рівні. Це своє чергу стимулює гіпертрофію мускулатури чи анаболізм. Стероїди широко застосовуються початківцями та професійними спортсменами, представниками різних спортивних дисциплін. Їм властиво впливати на організм атлета у двох напрямках, надаючи анаболічні та андрогенні ефекти.

До анаболічних ефектів стероїдів зазвичай відносяться:

Істотний приріст мускулатури, що отримується після курсу стероїдного анаболіку соло, обсягом від 5 до 10 кг на місяць.
Підвищення у кілька разів показника фізичної сили.
Збільшення ступеня витривалості, а також працездатності та ефективності тренувань.
Підвищення кількості червоних кров'яних тілець у структурі крові.
Зміцнення кісткової тканини будь-якого атлета.
Зниження відсотка жиру, який накопичився у проблемних зонах тіла тощо.

На основі всього вищесказаного зробимо висновок, що анаболізм в організмі спортсменам слід насамперед створювати самостійно за допомогою правильно збудованих тренінгів, перегляду щоденного харчового раціону у бік його збалансування, пити достатньо води та багато спати вночі, повноцінно відпочивати між тренуваннями. Не варто шукати анаболічну активність тільки в таблетках та уколах стероїдних препаратів.

05/03/2020