Сечогінні

засоби, що відомі як діуретики, є препаратами, отриманими з рослин або синтетичним шляхом. Вони давно й успішно застосовуються у медичній сфері для нормалізації високого тиску, а також використовуються спортсменами під час підготовки до відповідальних виступів на чемпіонаті. Діуретики поряд зі стероїдами офіційно заборонені у спорті. Але через їхню високу ефективність атлети продовжують використовувати кошти з метою нарощування якісної і щільної мускулатури на курсах стероїдів, наділених високим ступенем прогестагенної активності.

Якщо атлету потрібен постійний прийом сечогінних препаратів, варто вибирати вироблені на основі рослин. При цьому рослинні діуретики є небезпечними, їх прийом здатний зменшити плазму крові на 10%. А це може спричинити тромбоз. Якщо спортсмен планує приймати препарати цієї групи для нормалізації підвищеного тиску, усунення збільшення печінки або профілактики набряків, то йому не обійтися без консультації лікаря.

Так само, як і перед початком прийому синтетичних препаратів, необхідно попередньо здати аналізи та перевірити усі показники. Не можна використовувати сечогінні препарати, попередньо не підлікувавшись, якщо виявлено проблему.

Препарати-діуретики

Синтетичні діуретики діляться на петлеві, тіазиди, осмотичні та антагоністи альдостерону. Рослинні препарати приймаються у формі настоянок, відварів тощо. Якщо спортсмен ставить собі конкретні завдання, йому потрібні синтетичні препарати, якщо потрібна профілактика, краще зробити вибір на користь рослинних.

Якщо атлет хоче наростити мускулатуру, і йому потрібно позбутися надмірної кількості рідини, найкраще придбати препарати на рослинній основі або продукти, що відносяться до спорту і виготовлені.

Відомо багато схем використання синтетичних діуретиків, тому що кожен із них працює всередині організму по-різному. Так, будь-який спортсмен зможе отримати потужний синергетичний ефект. З ефективних діуретиків можна назвати Тріамтерен, Фуросемід та Спіронолактон. Їх приймають за кілька днів до виступів, але прийом зазвичай обумовлюється сушінням мускулатури. Сама процедура сушіння має починатися за 2, а то й 3 місяці до початку чемпіонату. Перший місяць атлету рекомендовано «курсити» одним із коротких стероїдів – таким, як примоболан. Також можна комбінувати його з андрогенами – наприклад, із Мастероном. Сумарний тижневий обсяг стероїдів не повинен перевищувати 500 мг.

  

Через 1 місяць Мастерон або інший використовуваний препарат слід замінити Винстролом в ін'єкційній формі. Примоболан через 3-4 тижні рекомендують змінювати на Оксандролон, який використовується по 50 мг на добу. Дозування Винстрола має бути збільшено. Скасування Оксандролону здійснюється в індивідуальному порядку, а вінстрол можна використовувати аж до початку чемпіонату. Як фон профі нерідко використовують і гормон росту в кількості 10 одиниць щодня.

Крім прийому сечогінних засобів, атлет обов'язково повинен ходити в лазню, робити кардіотренування тощо. Також практикується прийом великої кількості води - мінімум до 8 літрів на добу протягом 8-12 днів, після чого слідує її згін протягом ще пару днів і атлет відправляється на зважування.

На сьогодні популярний Фуросемід, який слід приймати перорально по 20-40 мг на добу. Можна комбінувати його зі Спіронолактоном у кількості 50-200 мг на добу. Замість нього багато профі приймають Тріамтерен, якому не властиве виведення іонів калію. Соло його можна приймати по 50-200 мг на добу, якщо він комбінується з іншими сечогінними, дозування не повинно перевищувати 25-50 мг на день.

Рослинні сечогінні засоби

1. Листя мучниці. Потрібно використовувати по 1 аркушу на чашку, приймання проводиться не більше 4 разів на день. У медицині сфера застосування даної рослини обмежується лікуванням хвороб сечового міхура та сечовивідних шляхів. Засіб не можна приймати людям, які мають хвороби нирок, тому що в процесі розпаду речовини арбутину, що входить до складу мучниці, утворюється гідрохінон, що дратує паренхіму.
2. Листя ортосифону тичинкового. Потрібно заварювати по 2-3 штуки та пити за півгодини до основного прийому їжі. Цю рослину недаремно називають «нирковим чаєм», протипоказань для її прийому немає.

Леспенефрил. Призначається лікарями пацієнтам із хворобами сечового міхура та нирок. Приймати слід, заваривши по 2-6 ложок щодня. Препарат виводить калій, натрій та сполуки азоту, йому властиво знижувати рівень азотемії у тих, кому поставлений діагноз ниркова недостатність.